Призначення Лемпарда в «Челсі» – плюс для Мудрика. Вінгери у футболі Френка відіграють важливу роль
Ще декілька днів тому повірити у те, що новим головним тренером «Челсі» стане Френк Лемпард (хоч і всього лише до кінця сезону), було практично неможливо. У лондонський клуб активно сватали Юліана Нагельсманна, а Луїс Енріке, за даними ЗМІ, навіть прилетів у столицю Великобританії, щоб розповісти про свої ідеї керівництву «пенсіонерів».
Втім, «Челсі» знову пішов непростим шляхом і призначив Лемпарда, який ще нещодавно провалився у «Евертоні». Логіку знайти можна – можливо, ніхто не знає клуб краще за Френка, а у самого спеціаліста є незавершені справи із командою.
Задача перед ним непроста – повернути команду у єврокубки (нині лондонці знаходяться на 11-му місці в АПЛ), а також дати бій мадридському «Реалу» в ЛЧ. І для цього він має ще серйозніший склад, ніж той, що був у нього 2 роки тому.
Призначення Лемпарда – плюс для Мудрика. Його схема повинна розкріпачити українця
Повернення легендарного Френкі на «Стемфорд Брідж» цікаве для розглядання відразу під декількома кутами. Одне із них стосується його філософії, бачення футболу та схем, за якими його команди зазвичай грають.
Загалом Лемпард – фанат стандартних нині 4-2-3-1 або 4-3-3, які повинні дати свободу багатьом футболістам лондонського клубу. Вперше за два роки команда може змінитися у тактичному плані, адже 3-4-2-1 Томаса Тухеля, а потім Грема Поттера стали вже звичними для багатьох гравців.
Чимало вболівальників та експертів вважають, що цьогорічні проблеми «Челсі» в першу чергу пов'язані із незрозумілими тактичними задумами Поттера, який спочатку страждав від епідемії травм і був змушений ставити у стартовий склад умовного Карні Чуквуемеку зліва в атаці (хоч англієць – центральний півзахисник), а потім мав страшений перебір футболістів майже на кожній позиції.
Використання гравців не на рідних позиціях стало серйозною проблемою, яка вдарила по їхній результативності. Найкращий бомбардир команди – Кай Гавертц, який забив лише 9 голів в усіх турнірах (38 матчів), у Рахіма Стерлінга – 7. Мейсон Маунт та, на хвилиночку, П'єр-Емерік Обамеянг поділяють третє місце із всього трьома голами.
Саме тому призначення Френка Лемпарда навіює оптимізм – особливо у контекті невдалого старту кар'єри Михайла Мудрика у лондонському клубі.
Чому? Та запитайте хоча б у Крістіана Пулишича. Сезон 2019/20, у якому Френк прийняв команду, став найуспішнішим для американця у складі «пенсіонерів». Він зіграв лише 25 матчів в АПЛ (пропустив декілька місяців через травму привідного м'яза), але відзначився 15 результативними діями (в усіх турнірах була 21), будучи основним лівим вінгером у команді. На паралельному фланзі запалював Вілліан, який записав на свій рахунок 9+7 в прем'єр-лізі та 11+9, враховуючи матчі ЛЧ та Кубка Англії.
Навіть якщо згадати провальний період англійського спеціаліста у «Евертоні», то два футболісти, які справді виділялися на фоні інших, – Демарай Грей та Ентоні Гордон. Обидва – вінгери.
Лемпарда часто критикували за гру в обороні, але в атаці питань завжди було менше. Джеймі Каррагер навіть жартував, що усі, хто потрібен Френку на полі, це Мейсон Маунт та два флангових півзахисники – мовляв, цього буде достатньо. У футболі 44-річного тренера вінгери постійно зустрічаються з м'ячем, зміщуються в центр або тікають по флангу, віддають гольові передачі та забивають голи і загалом відіграють дуже важливу роль.
Поки що незрозуміло, чи поверне Лемпард у склад П'єра-Емеріка Обамеянга, але при відсутності справжньої дев'ятки (а тоді у Френка був Теммі Абрагам) складається враження, що вінгери гратимуть ще більшу роль на початкових етапах.
Місце у стартовому складі Мудрику навряд чи хтось обіцяє, адже конкуренція із Стерлінгом, Пулішичем, Мадуеке та Зієшем (а може ще й з Феліксом) – не найприємніша новина для українця, але Михайло точно отримає ігровий час.
І якщо українець покаже все, на що здатен, то зможе вдихнути нового життя у новому клубі після прощання із Гремом Поттером.
