Захист неповнолітнього, над яким знущалися однолітки
Що відчували і про що думали підлітки селища Кушугум, коли організовано знущалися над однолітком, з яким проживають в одному селі, навчаються в одній гімназії. Судячи з характеру катувань – точно не про відповідальність за скоєне. І скоріш за все – не про фізичні та психологічні страждання, які переживав хлопець, коли вони його били, гасили об нього цигарки, роздягали, виганяли на вулицю, обливали холодною водою, змушували їсти недопалки, які ще горіли.
Цей жахливий за характером і зухвалістю вчинок викликав суспільний резонанс в ЗМІ, осуд і обурення. Але вкотре постає питання – чому знову?
Запорізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги одразу призначив постраждалому досвідченого адвоката для захисту і представництва його інтересів в кримінальному провадженні. Психологи надаватимуть практичну допомогу підлітку, а експерти з освіти вкотре шукатимуть причини, які призвели до жахливих наслідків.
А ми хочемо нагадати про відповідальність за вчинення булінгу і пояснити, в яких випадках він межує і навіть перетворюється на більш тяжкий злочин, який передбачає більш суворе покарання, може зруйнувати життя як правопорушників так і особи, яка постраждала від злочину.
Поняття булінгу увійшло в сучасне життя нещодавно. Роз’яснювальна робота серед учнів проводиться постійно, проте, потенційні кривдники вочевидь не сприймають і не усвідомлюють, що іноді насильницькі дії мають ознаки не тільки булінгу, а й тяжкого злочину. А у випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає вже з 14-річного віку.
У випадку, який стався у селищі Кушугум, поліція встановила шістьох підлітків у віці від 12 до 15 років, які причетні до вчинення протиправних дій, та відкрила кримінальне провадження за кваліфікацією “Катування”. Невдовзі їм буде обрано запобіжний захід.
Катування ст. 127 Кримінального кодексу України – умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Після того, як з’ясувалися нові обставини злочину в селищі Кушугум, у поліції повідомили, що відкрили ще два кримінальних провадження. Учасникам злочину інкримінують розбій та сексуальне насильство.
Розбій ст. 187 Кримінального кодексу України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), -карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
Сексуальне насильство ст. 153 Кримінального кодексу України – вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи – карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Дії, що спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1179 ЦКУ неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах за винятком, коли батьки (усиновлювачів) або піклувальники зобов’язані відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування.