Шуба з шиншили коштує 250 вбитих шиншил, ціна кожушка - 12 вбитих рисей, дитячий полушубок для дівчинки - 45 вбитих норок: про шкуродерні в Україні поговорили з активісткою Всеукраїнського гуманістичного руху UAnimals Катею Голуб

16 березня 2021 року зоозахисники та активісти руху UAnimals зібралися біля стін Верховної Ради України та вимагали від депутатів ухвалення законопроєкту № 2360, який повинен заборонити використання натурального хутра та створення хутрових ферм в Україні.
Катя Голуб, активістка Всеукраїнського гуманістичного руху UAnimals повідомляє, що кожного дня в Україні вбивають понад 15 тисяч хутрових тварин і здирають з них хутро. За тогорічний сезон забою в Україні вбили близько мільйона тварин, аби створити шуби натурального хутра.
" Насправді, точну цифру сказити неможливо, адже деякі ферми ведуть свою діяльність в Україні незаконно, тому статистика умовна, — повідомляє активістка.
99% тварин на хутрових фермах в Україні — норки. Для тварин створюють жахливі умови для життя: власники ферм тримають їх в невеличких клітках по двох, троє, а то й більше осіб. Хоча всім добре відомо, що норки — дикі тварини, які полюбляють свободу, ведуть напівводний простір життя та зазвичай активні тварини. На хутрових фермах їх позбавляють можливості насолоджуватися, як і інших диких тварин, природним життям. Власники такого "кривавого бізнесу" задовольняють свої потреби й збільшують виробництво хутра.
Державна служба статистики не веде офіційних підрахунків щодо вбивства тварин задля натурального хутра. Однак, відомо, що в нашій країні позбавляють життя понад 800 000 норок. Цифри вражають і тому підтвердження.
Крім того, аби отримати цінний матеріал, неушкоджене хутро, щодо тварин використовують електричний струм, газові камери або смертельну отруту. Ба більше, шкуру "здирають" з ще живої тварини, але вже позбавленої права на життя. Та й туші мертвих тварин просто викидають, як би це по-звірячому не звучало.
" Як правило, тварин вражаються струмом через рот і задній прохід – метод, який завдає тваринам болю та страждань", - стверджує Катя Голуб.
До того ж виробництво натурального хутра змушує страждати навколишнє середовище, людей та інших тварин. Так, при виробленні шкір використовують отруйні речовини: спирт, формальдегід, діоксид сірки, важкі метали, масла, фарби. Люди, які працюють на таких фабриках або живуть неподалік кривавих виробництв, хворіють на лейкемію.
Та й видалити всі токсичні хімікати при відмиванні хутра неможливо, стверджують вчені Інституту екологічної гігієни та токсикології. На шкірі залишається небезпечний хром, який спричиняє подразнення шкіри та кадмій, який токсичний для дітей.
За словами колишніх працівників кривавого бізнесу власники ферм, аби заощадити або, наприклад, вирівняти не зовсім гладку шкіру, занурюють її у воду з полімерами, а для того, щоб уникнути гниття хутра, використовують пентахлорфенол. Остання речовина заборонена у більшості країн, що не скажеш про нашу. Завдяки цій речовині знищують щурів або застосовують її в сільськогосподарській промисловості, як гербіцид.
Активістка Всеукраїнського гуманістичного руху UAnimals повідомляє, що прогресивні країни світу одна за одною відмовляються від хутра. Україна ж не тільки продовжує криваве виробництво, але й стає вигідним і зручним майданчиком, куди переносять свої потужності хутряні підприємці з-за кордону, чия діяльність в Європі стала забороненою.
" Діяльність хутрових ферм в Україні супроводжується чисельними порушеннями екологічного законодавства та вимог біобезпеки. Зокрема, відбуваються незаконні поховання тушок тварин, скидання відходів, порушення гігієнічних та санітарних норм під час утримання тварин і перевезення відходів, що може призвести до спалахів інфекційних хвороб, в тому числі поширення нових штамів коронавірусу. Нещодавно, наші колеги з громадських організацій Єдина Планета та Відкриті клітки зняли документальний фільм "Норкотрафік" (), який яскраво демонструє діяльність шкуродерень в Україні", - повідомляє активістка.
Водночас натуральне хутро спричиняє алергічну реакцію. Людина може почати кашляти, чхати або навіть є випадки, коли з'являються напади астми. Ще починають сльозитися очі та виникає почервоніння в місцях, де хутро має зв'язок з тілом.
Додамо, що паразитам добре живеться в хутрі. Адже, якщо ви маєте шубу з вовка, рисі, білки, ведмедя або ж іншої дикої тварини, то ви маєте розуміти, що в хутрі й надалі продовжуватимуть жити кліщі, блохи. Також шкіра може містити хвороботворні бактерії, які відразу вражають імунну систему модниці чи прихильниці такої моди.
В шкурі натурального хутра живуть шкідливі комахи, паразити. Такі як жук-шкіроїд, хлібний шкіроїд, личинки молі, пилові кліщі.
Активісти руху UAnimals створили власний онлайн-магазин хутра "Golden Fur" (https://goldenfur.com.ua/), який показує справжню ціну натуральній шубі. Наприклад, шуба з шиншили коштує 250 вбитих шиншил, ціна кожушка - 12 вбитих рисей, дитячий полушубок для дівчинки - 45 вбитих норок.
В 15 країнах Європи вже відмовилися від натурального хутра. Наприклад, у Великобританії (2000), Нідерландах (2023), Сербії (2019), Чехії (2019), Норвегії (2025) та Бельгії (2019) заборонили хутряні ферми на державному рівні.
"Пріоритетом в цих країнах є добробут тварин, а не інтереси хутряної промисловості. Основні причини заборони хутра – екологічні та гуманні, а з огляду на останні події у світі додалась ще одна: інфікування вірусом SARS-CoV-2, що викликає спалахи COVID-19 на норкових фермах", - стверджує активістка.
В Україні тему гуманності та повазі до тварин підіймає рух UAnimals на чолі з Олександром Тодорчуком. Наразі зоозахисники провели перемовини зі світовими дизайнерами модних брендів. Andre TAN, Bevza, Lake вирішили не використовувати натуральне хутро у своїх колекціях. Також у результаті перемовин від продажу натурального хутра відмовились Ohmylook! та ярмарки Кураж Базар і Гешефт.
Наразі активістка Катя Голуб повідомляє, що у світі прослідковується тенденція зниження попиту на хутро. З 2016 року виробництво норки, наприклад, демонструє різке падіння на 25%. За даними KopenhagenFur, одного з найбільших у світі аукціонних домів з виробництва хутра, світове виробництво норки різко впало з 72 мільйонів норок у 2015 році до 52 мільйонів у 2016. Через зниження попиту та створення гуманних альтернатив, хутряна промисловість невпинно втрачає позиції в усьому світі.
" Я вважаю немає жодних причин, через які хутряне виробництво має право на існування в сучасному світі. По-перше, це негуманно. По-друге, хутро давно не є єдиним і найкращим варіантом захисту від холоду. Погляньте на альпіністів-висотників. Чи хтось із них використовує хутро під час сходжень? До речі, минулого року до Маршу за тварин, який щороку проводить UAnimals по всій Україні, до нас долучилась в онлайн-режимі команда полярників зі станції Вернадського в Антарктиді. По-третє, це несучасно. І, зрештою, хутряне виробництво має негативний вплив на довкілля ", - говорить активістка Всеукраїнського гуманістичного руху UAnimals.
Та чи готова Україна відмовитися від натурального хутра та заборонити виробництво шкуродерства? Активістка вважає, що Україна не може ігнорувати та закривати очі на тенденції, що набувають все більшого розповсюдження у світі. Минулого року на замовлення UAnimals міжнародна агенція Kantar провела всеукраїнське дослідження. Опитування показало, що 54% українців підтримують ідею заборони шкуродерень, а от проти проголосували 24%.
До того ж існує вдосталь альтернатив натурального хутра. Воно екологічне та зручне у використанні. Запеклі модниці можуть наразі обрати хороший варіант замінника натурального хутра.
"Складно перерахувати всю кількість сучасних матеріалів, які існують у світі і які не тільки можуть відтворити зовнішній вигляд шуби, але й за зручністю та теплоізоляцією перевершують справжнє хутро. Якщо потрібен візуальний замінник натуральної шуби – то це шуби зі штучного хутра. До речі, останньою тенденцію у світі моди є створення нових видів матеріалів, які є також екологічною заміною справжньому хутру – наприклад, із конопель, або полімерів на біологічній основі, що створені з відновлюваних рослинних інгредієнтів. Якщо говорити про матеріали, які забезпечують тепло – то це мембрани роду Gore-Tex", - наголошує активістка Катя Голуб.