Від ненависті до любові: чим закінчилася історія Романа Протасевича
Білоруські опозиціонери постійно твердять про «кривавий режим», і не поспішають повертатися в країну після подій 2020 року. Колись навіть прессекретарка Лукашенка Наталія Ейсмонт вимовила фразу, мовляв, диктатура для Білорусі – це вже бренд. Проте, виявляється, не так уже й усе в країні погано і навіть карають не завжди «жестачайше»… Або ж, як зазвичай, не все так однозначно?
Спеціальне дослідження провели журналісти NewsPrice, а ми подаємо повну їх версію.
Пам’ятаєте, який фурор свого часу викликав телеграм-канал NEXTA, визнаний Білоруссю, до речі, екстремістським. Фактично, він керував масштабними протестами в серпні 2020 року. Нехай багато хто буде категорично з цим не згоден, але давайте просто згадаємо, що сталося, коли там перестали з’являтися пости про місця зустрічі, про те, куди рухатися тощо. Люди, звичайно, за інерцією збиралися, і навіть не раз і не два, але ось злагодженість точно зникла.
Так ось, у якийсь момент керівники ресурсу стали мало не зірками. Безумовно, більшу популярність мав засновник Іван Путило, але після інтерв’ю в російського журналіста Юрія Дудя свою частку медійності отримав і його колега – Роман Протасевич.
Тоді здавалося, що Роман так і залишиться в тіні свого напарника. Так, молодий чоловік ще з початку 2010-х років брав активну участь у білоруському опозиційному політичному житті. Він виходив на «мовчазні акції протесту», був членом «Молодого фронту» – великої молодіжної опозиційної організації, працював у нині визнаних екстремістськими редакціях Tut.by і «Єврорадіо». Але все одно для всіх був на других ролях і тоді навіть ніхто не міг припустити, як круто він змінить не тільки своє життя, а й життя всієї країни.
Почнемо з того, що в листопаді 2020 року Протасевичу заочно, оскільки з 2019 року він жив за кордоном, закинули одразу три статті КК: організацію масових заворушень (ст. 293), організацію дій, які грубо порушують громадський порядок (ст. 342), і розпалювання соціальної ворожнечі за професійним принципом (ст. 130, ч. 3).
Потім КДБ вніс молоду людину до списку терористів. Плюс, маячила незакрита тема з причетністю до батальйону «АЗОВ» – вбивав когось тоді Роман чи, справді, був журналістом, який по дурості сфотографувався в амуніції, бозна-що. Загалом, «комбо» зібралося те ще. Навіть подейкували, що в разі затримання Протасевичу загрожує вища міра покарання.
Очевидно, що з такими перспективами навіть просто наближатися до рідного білоруського кордону Протасевичу б не слід було. Власне, він цього не робив, тільки от хто ж знав, що навіть у небі «дістануть».
Політ з Афін до Вільнюса, коли літак раптово був посаджений у Мінську – надовго залишиться в пам’яті всіх білоруських опозиціонерів, як приклад «довгих рук». Детально про інцидент із Ryanair ми вже розповідали, зупинятися на цьому не будемо. Тільки нагадаємо, що відтоді небо над Білоруссю стало практично порожнім. Національна компанія Belavia, звісно, намагається не перетворитися на рейсовий авіаавтобус, що літає, умовно, із Солігорська (Мінська обл.) в Івацевичі (Брестська обл.). Але, в якийсь момент подібна перспектива стала дуже реальною. Зараз же з’являються напрямки в ті ж Анталію, Калінінград тощо, але потрапити в Європу – дорого і довго. Та й іноземних авіаперевізників не стало. І ось це все фактично через одну людину – Романа Протасевича.
У період, коли ситуація з афінським літаком ще розбурхувала уми простих і не дуже громадян, усі були впевнені, що Роману, м’яко кажучи, буде непереливки за все, що сталося. Перші відео з допитів мало не під лупою вивчали, щоб зрозуміти «били чи не били». А в мережі чекали на будь-яку звісточку про молоду людину, щоб переконатися в тому, що вона жива. Але тут відбувається щось надзвичайне. Точніше, по ланцюжку починає відбуватися.
По-перше, Роман з’являється на державному телеканалі. Але не як герой новинного ролика, а як співрозмовник на інтерв’ю у вечірній передачі «Марков. Нічого особистого». Іншими гостями цієї передачі в різний час були нині покійний глава МЗС Володимир Макей, міністр юстиції Сергій Хоменко, прессекретарка Лукашенка Наталя Ейсмонт тощо.
Під час бесіди Протасевич, нервуючи, говорить «про внутрішню кухню білоруської опозиції», і розповідає, як добре живуть її лідери за кордоном. Зокрема, за його словами, тоді керівник НАУ Павло Латушко жив у квартирі, оренда якої коштувала близько 3 тис. євро на місяць. А Тихановську нібито охороняв аналог служби безпеки президента.
І навіть провину в організації протестів Роман визнав публічно в тій самій передачі, підкресливши, що брав участь у ній добровільно:
«Я був одним із тих людей, які опублікували заклики вийти на вулицю 9-го числа. (…) Я відразу визнав свою провину за ст. 342 – організації масових несанкціонованих акцій. Я дійсно визнав у повному обсязі свою провину. Заклики, які я опублікував, стали наслідком того, що на вулиці почалися неконтрольовані заворушення. По суті, три дні Мінськ жив у хаосі».
Варто зазначити, що, незважаючи на все сказане в ефірі телеканала ОНТ, білоруси, які підтримували на той момент Тихановську і Координаційну раду опозиції на Протасевича, образи не таїли. Хтось, загалом, принципово відмовився дивитися сюжет, а багато хто просто був переконаний, що все сказане – це не думки самого Романа, а те, що через нього транслювала влада.
А потім сталося наступне потрясіння для громадськості: білоруське МЗС зібрало пресконференцію на тему все того ж злощасного Ryanair і закритого неба над країною. Усе очікувано і передбачувано – нормальна практика. Поки раптово на заході не з’явився Протасевич. Абсолютно як вільна людина, без наручників, без особливої охорони і… зайняв місце спікера. До речі, представники деяких європейських країн, які були присутні на той момент у залі, так, бувало в Білорусі й таке, покинули захід.
Напевно, ми нікого не здивуємо, якщо скажемо, що зі змістовного погляду в присутності Романа сенсу не було ніякого. І це зрозуміло, у ситуації з літаком він був радше потерпілим, а не тим, хто займався плануванням операції. Але хід був непоганий, щоб:
- А – заспокоїти громадськість: «ніхто не вбиває змагароу», навіть таких впливових;
- Б – показати, що в лідерах опозиції в Білорусі ходять учорашні хлопчаки, невідомо, що б було, якби на місці Протасевича опинився умовний Латушко;
- В – дати знак «втікачам», що можна повернутися «все визнати» і навіть у в’язниці сидіти не доведеться.
До речі, про в’язницю: Протасевич був у СІЗО, але через приблизно 1,5 місяця з моменту затримання і, власне, початку всіх його «пригод» на Батьківщині, його перевели під домашній арешт. За даними Слідчого комітету, підставою для цього стало те, що Роман погодився співпрацювати зі слідством. Все добре, але ж на ньому було 3 статті! Серйозних статті. Не впевнені, що слова каяття молодика хоча б на поліграфі перевіряли, чи проводили якусь психологічну експертизу, адже наговорити в такій ситуації можна багато.
Але ні, «диктаторська Білорусь» – це вам не Москва. Вона і сльозам, і словам охоче вірить. До такої міри, що навіть дозволяє тим, хто відбуває покарання, користуватися Twitter’ом. Розповідати в цій соцмережі про свій побут і ось це все. А пізніше Протасевич взагалі зміг запустити свій медіапроєкт Sprava! А ви кажете, що арешт – це жахливо, он який у людей розвиток починається…
І ось уже не за горами чергове інтерв’ю для держтелеканалу, причому вже навіть не на студії, де в теорії за камерами могли стояти ОМОНівці, а в пасторальній обстановці – на природі. Усе дуже мило і по-доброму щодо, здавалося б, мало не третьої особи білоруських протестів, які змусили Лукашенка понервувати.
А далі почався взагалі якийсь абсурд. За фактом, ув’язнений молодий чоловік, відбуваючи покарання, зміг влаштуватися на роботу. Та не куди-небудь, а в правозахисний центр. А його, на хвилиночку, визнали політв’язнем організації, які раніше також активно займалися правозахисною діяльністю, доки не отримали свій статус екстреміста. На щастя, Протасевич не обійняв посаду якогось керівника і не став адвокатом, наприклад. Зважаючи на його слова, складається відчуття, що йому дали підробіток, пов’язаний із pr і просуванням діяльності організації в соцмережах.
І як би добре, чим дитя не тішилося, але ось і черговий «фінт» – тепер Роман «вирішує» позиватися до авіакомпанії, у літаку якої він летів, у день затримання.
«Причин, щоб подати такий позов предостатньо. Якихось усіх деталей я поки розкривати не буду зі зрозумілих причин. Тому що досі ведеться активна робота з групою юристів», – сказав Протасевич. За його словами, основна претензія, що «представники авіакомпанії вчинили таким чином, що мене було, скажімо так, депортовано і я не зміг дістатися до пункту призначення та багато іншого».
Просто немає слів, щоб це все коментувати, якась погана комедія. А якщо вам не вистачає в цьому всьому любовної лінії, як це заведено в кіно, то вона в нашій історії є. Будучи під арештом Протасевич одружився. Так! Сидів там у цих своїх закордонах, а як додому повернувся – ось тобі і робота, і особисте життя налагодилося. До слова, одружився навіть не з тією дівчиною, з якою зустрічався в момент затримання!
Ну а потім історія якось затихла, пристрасті злегка вляглися, все заспокоїлося, і про Протасевича стало практично нічого не чути. І незрозуміло, чи то він усе зробив для влади, «що міг», чи то для нього зробили все…
У 2023 році почали активно виносити вироки учасникам опозиційного руху Білорусі. І було передбачувано, що ім’я Романа знову повернеться в ЗМІ. Так, власне, і сталося, тільки от не приголомшило новиною про те, що молода людина отримала 19 чи 20 років ув’язнення, а стала… вільною. Протасевича амністували. А якщо у когось виникло запитання «Як так?». То 13 червня сам президент Білорусі пояснив:
«Цей хлопець зробив усе, що обіцяв. Це не тому, щоб не потрапити до в’язниці. Він зізнався, що неправильно вчинив».
Така ось вийшла історія зі щасливим фіналом. І він, дійсно, щасливий, тому що життя Протасевича в теорії могло обірватися вже десь в опорному пункті, наприклад, послизнулася людина, буває ж. Він міг більшу частину свого життя провести у в’язниці. Та багато чого могло б бути, але ось, людина з таким бекграундом вільна, тому що просто розкаялася. Ось вам і своєрідне відсилання до біблійних сюжетів.
Власне, висновок, шановні читачі – робіть самі. Порадіємо, що на одного політв’язня в Білорусі стало менше. Проблема тільки в тому, що хтось керує з Варшави протестами, при цьому залишається на волі з дружиною і роботою. А хтось просто невдало потрапляє на фото і отримує, навіть через 3 роки, свій тюремний термін…Так і живемо…
Ми нагадуємо, що усі найактуальніші новини є на телеграм-каналі NewsPrice.
